«Введення страхової медицини – це вже необхідний крок, тому що це легалізує оплату медичних послуг, і буде зрозуміло принаймні на першому етапі, що може страхова медицина покрити, що не може, які механізми ще треба задіяти», - радіє активності уряду головлікар Київського міського Центру здоров'я Отто Стійка. Він упевнений, що впроваджувати страхову медицину треба обов'язково, і вона має стосуватися всіх верств населення.
Спеціаліст упевнений, що погіршити ситуацію в українській охороні здоров'я просто неможливо, тому будь-які зміни апріорі на краще. «Наскільки я знаю, є плани цього року законодавство підводити під страхову медицину та у найближчі два роки її впроваджувати. Якщо страхові компанії працюють із пацієнтом, то це вже юридична підтримка. І для лікарів буде простіше з грошовими потоками. Не буде головний лікар ламати над цим голову, вже буде визначено грошові потоки. Адміністративно це простіше. Є багато питань щодо збору грошей до фонду, наскільки це компенсуватиме витрати. Зрозуміло, що на охорону здоров'я ніколи не вистачатиме грошей для всіх. Але буде якийсь мінімум, якісь компенсації будуть. І в будь-якому випадку, це буде краще, ніж зараз», – наголосив Стойка.
Все це добре, але лише на словах, переконує експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко. Насправді країна до впровадження страхової медицини не готова. А розмови про реформу – це далеко не те саме, що її проведення. «Для того, щоб запровадити страхову медицину, сюди мають прийти по-перше іноземні страхові компанії. Але бізнес-клімат в Україні такий, що іноземці сюди не прийдуть», – зазначає він.
Причому було б дуже добре, якби це було єдиною проблемою у цьому починанні. «Українські громадяни не страхуватимуться просто через культурні ментальні особливості українців, коли здоров'ю та перспективному благополуччю не приділяється достатньої уваги. Ще однією причиною буде те, що українці не довіряють страховим компаніям. Держава тут громадянинові не помічник, бо держава грає в наперстки від імені шахраїв. Тому в умовах існуючого бізнес-клімату, в умовах санітарно-гігієнічної культури населення, в умовах якості влади та взаємин суспільства з державою впровадження страхової медицини в Україні не є можливим. Це просто балаканина», – дійшов висновку Матвієнко.
Про проблеми говорить і хірург-мамолог, заслужений лікар України Ігор Ковальчук. За його словами, оскільки живе сучасна українська медицина, жити не можна. Однак і нововведення навряд чи стане панацеєю від тих системних болячок, на які страждає галузь охорони здоров'я. «Я чув останню версію хорошу – що піонерів-пенсіонерів страхує держава, а решта, які живуть, працюють. Але ж люди не працюють чи приховують доходи – звідки візьмуться гроші? Звісно, якийсь пенсіонер на цьому виграє. Але ми говоримо про людей цивілізованих, які шукають собі фахівців у світі, в Україні, платять накладні витрати – вони, звісно, постраждають, бо він уже прийде до мене з вулиці, бо страхова компанія не уклала з нами договір. І знову ж таки йому доведеться платити готівку. Навіщо йому страхова компанія, яка його прив'язала до якоїсь клініки, де взагалі немає спеціалістів? – міркує експерт.
Доктор упевнений, що ентузіазм дана реформа може викликати лише за дуже грамотної її реалізації. Інакше ефект вийде неповним. «Говорити, що страхова медицина наведе лад – я думаю, навряд, але, напевно, її треба впроваджувати», – зауважив Ковальчук.
Згодний з необхідністю змінювати систему стосунків лікаря та пацієнта лідер партії «Свобода», медик за освітою Олег Тягнибок. Але зі своїми застереженнями. «Страхова медицина – це правильний підхід, це покращить становище, але не за цієї влади. Вони всі реформи проводять не на користь суспільства, а на користь конкретних олігархів, фінансових кланів. І очевидно, що страхова медицина, яку збирається впроваджувати Аніщенко, буде вигідна лише страховим компаніям, які контролюються сьогодні Банковій та її оточенню, а для людей це буде повна катастрофа», – вважає він.
Політик переконаний, що розпочинати реформи треба з наведення порядку в українській фармакології, щоб люди могли купувати якісні ліки за доступними цінами. «Необхідно створити відповідні умови для медичного персоналу, для лікарів, забезпечити їм відповідний статус, дати їм можливість заробляти – оцінювати їхній заробіток відповідно до їхньої роботи. І, звичайно ж, забезпечення медичною апаратурою. Україна відстає на десятки років у галузі охорони здоров'я від цивілізованого світу. Не вірю я в їхні реформи, у їхні шляхетні наміри. Все робиться тільки для особистого збагачення», – наголосив Тягнибок.
Плюси та мінуси бачить у починанні МОЗ лікар та еколог Михаїл Салюта. «Перший полюс, що страхова компанія змушена буде погано чи добре, але контролюватиме стан здоров'я своїх застрахованих, бо якщо вони цього не робитимуть, то страхова компанія вилетить у трубу. Друге питання – контроль за діяльністю медицини. Страхова компанія випише певний вид страхового поліса, де буде вказано обов'язкову кількість функцій, які має виконати лікар. Якщо це не буде виконано, тоді вона не оплачуватиме такого полісу. Третій момент – це поштовх до залучення коштів. Четверте – це буде інноваційна діяльність страхової компанії. Якщо представники страхової компанії приїдуть до лікарні та скажуть, що вони не довірять їй навіть ветеринарію, то лікарня відразу все швиденько зробить, інакше вона зруйнується, бо зі страхової компанії не надходитимуть туди гроші. І п'яте – це кадри. Їм не потрібна тітка Мотя, яка сидить із ганчіркою, а їм потрібен фахівець, який сидить за комп'ютером, видає бахіли, щоб бруд не несли до лікарні, спеціального одягу – і буде чисто та красиво. Це механізм, який змусить медиків прокинутися, з кам'яного віку перейти в інший», – зауважив лікар.
Спеціаліст вважає, що разом із позитивними моментами реформу супроводжуватиме й низка складнощів. «Страхова компанія – це кістка у горлі для медиків. Невигідно це й соціальному бюджету, бо він трохи збільшиться. І по-третє, що ще погано – потрібні будуть певні засоби для того, щоб підняти рівень мислення пацієнта. Страхування сприйматимуть у багнети», – прогнозує Салюта.
Міністр бреше, категорично стверджує експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко. «Якщо свідомо – то він сволота, а якщо несвідомо – тоді він повинен йти з посади міністра, тому що ніколи і ніде страхова медицина не знижувала навантаження на соціальну медицину з тієї простої причини, що страховою медициною можуть користуватися виключно ті, хто заробляє достатньо, щоб утримувати цю систему. Мало того, страхова система існує не для того, щоб комусь допомагати, а щоб заробляти на страховці. Інакше вони просто не працювали б. Саме тому страхування як бізнес ніяк і нічим не допоможе нікому, крім страхових компаній та невеликої кількості лікарів, які будуть у цій системі перебувати», – наголосив він.
Цю систему орієнтовано не на підвищення рівня життя українців, а на заробляння грошей певними особами. «Мало того, страхова медицина не забезпечує тих речей, які забезпечує система соціальної медицини. Сама по собі страхова медицина може і повинна існувати паралельно існуючій системі, але в жодному разі вона не може її замінити чи виступити рівноправним агентом. Я не знаю жодного прикладу, коли якусь поліклініку чи лікарню було побудовано на страхові гроші. Це фантастика», – заявив експерт.
«Крім того, на відміну від Заходу, в Україні відсутня система університетських клінік, в яких виконуються багато операцій. Це потрібно впроваджувати, потрібно все робити комплексно, а не витягувати шматочками. У нас уже намагалися робити щось поступово, та й до чого ми дійшли? Що зараз система медичних послуг чимось краще, ніж була у нас 20 років тому? Ні, тільки гірше саме тому, що у нас кожна реформа розглядається окремо. Введення будь-якого додаткового елемента в систему не може розглядатися як її реформування, тому що сама система не змінюється», – резюмував Гаврилечко.
Андрій Генералів. Джерело: from-ua.com
